Неприпустимо в період, що передує зачаттю, контактувати з хворими на вірусну чи бактерійну інфекцію (особливо на краснуху, вітряну віспу, вірусний гепатит, кір, скарлатину, туберкульоз), хворими тваринами. При плануванні вагітності необхідно відмовитися від вживання алкоголю та паління.

Після настання вагітності рекомендовано проходження на певних термінах пренатального (допологового) скринінгу (1-й скринінг на терміні 11 – 14 тижнів, 2-й – 18-21 тиждень, 3-й – 30-34 тижні вагітності), що включає біохімічне та ультразвукове дослідження. Такий комплекс дозволяє виявити серйозні відхилення в розвитку плода та хромосомні порушення.

2. Грудне вигодовування

Грудне вигодовування є ідеальним способом забезпечення дітей раннього віку поживними речовинами, необхідними для їх нормального росту і розвитку.

В силу функціональної незрілості шлунково-кишкового тракту діти грудного віку потребують легкозасвоюваних поживних речовинах. Кращою і найбільш фізіологічною їжею для дитини 1 року життя є материнське молоко.

Значення грудного вигодовування для новонародженої дитини важко переоцінити, тому що воно:

1. Забезпечує основними нутрієнтами і мікроелементами, найбільш відповідними за кількісним та якісним складом потребам новонародженого.
2. Полегшує адаптацію до нових умов.
3. Містить фактори захисту такі як імуноглобуліни класу А, М, G, лізоцим, макрофаги, лімфоцити, нейтрофіли і багато інших, які захищають організм дитини від інфекцій.
4. Спосіб встановлення психоемоційного зв’язку між матір’ю і дитиною в процесі годування, який в подальшому є надзвичайно сприятливою основою для повноцінного розвитку інтелекту і психіки дитини.

3. Імунізація

Одним з найважливіших заходів, що забезпечують збереження і зміцнення здоров’я дітей, є організація і проведення профілактичних щеплень. За останні десятиліття імунізація дозволила досягти в Європейському регіоні ВООЗ значного зниження показників дитячої смертності. Сьогодні дев’ять з десяти дітей отримують принаймні один базовий набір вакцин в період дитинства і, як наслідок, можуть вести більш здорове і продуктивне життя.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень України, проводяться 10 обов’язкових цеплень проти дифтерії, коклюшу, правця, туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту. Крім обов’язкових, батьки можуть прищепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції, вірусу папіломи людини.

4. Травматизм

За даними Європейського регіону ВООЗ травми є провідною причиною смертності дітей у віці 5-19 років, тому проблема профілактики травматизму є однією з найважливіших.

Виникненню травм сприяють такі особливості дітей, як допитливість, велика рухливість, емоційність, недолік життєвого досвіду, а звідси відсутність почуття небезпеки.

Серед всіх видів травматизму побутовий у дітей займає перше місце і становить 70 – 75% від усіх видів травм. Переломи, черепно-мозкові травми виникають як наслідок падінь з висоти (дивана, коляски, вікна), нерідкі опіки рідинами (гарячі страви, окріп), опіки від гарячої плити, посуду, праски, інших електроприладів, відкритого вогню, отруєння невідомими речовинами. Дорослі зобов’язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них. Робота батьків щодо попередження травматизму повинна йти в 2-х напрямках:

1. Усунення травмонебезпечних ситуацій;
2. Систематичне навчання дітей основним правилам безпечної поведінки вдома, на вулиці, спортмайданчиках, поблизу проїжджої частини, на водоймі.

Важливо при цьому не розвинути у дитини почуття страху і страху, а, навпаки, вселити йому, що небезпеки можна уникнути, якщо вести себе правильно.

5.Здорове харчування дітей

Для нормального фізичного і розумового розвитку дітей і підлітків необхідно повноцінне збалансоване харчування, що забезпечує пластичні процеси і енергетичні витрати організму з урахуванням його віку.

Основні принципи здорового харчування дітей, які можуть забезпечити найбільш ефективну роль аліментарного фактора у підтримці їхнього здоров’я наступні:

а) адекватна енергетична цінність раціонів, відповідно енерговитратами дітей (1-3 роки – 1385 ккал; 4 -6 років – 1700 ккал, 7-10 років – 2100 ккал, 11-13 років – 2400 ккал, 14-17 років – 2400 (дев.) і 2700 (юнаки) ккал). Енергетична цінність добового раціону харчування дітей і підлітків повинна бути на 10% вище їх енергетичних витрат, так як частина поживних речовин необхідна для забезпечення процесів росту і розвитку організму.

б) збалансованість раціону за всіма замінним і незамінним харчовим факторам, включаючи білки і амінокислоти, харчові жири та жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі та мікроелементи. За рекомендаціями ВООЗ співвідношення в раціоні харчування дітей до 2-3 років основних харчових речовин – білків, жирів, вуглеводів становить 1: 1: 5, старше 3-х років – 1: 1: 4.

в) максимальна різноманітність раціону, що є основною умовою забезпечення його збалансованості. Харчування дошкільнят та школярів повинні включати всі основні групи продуктів, а саме – м’ясо та м’ясопродукти, рибу, молоко і молочні продукти, яйця, харчові жири, овочі і фрукти, хліб і хлібобулочні вироби, крупи, макаронні вироби і бобові, цукор і кондитерські вироби.

г) оптимальний режим харчування. Дотримання режиму харчування дітей має велике значення для засвоєння організмом харчових речовин. Дітям дошкільного віку рекомендується приймати їжу 4-5 разів на день, через кожні 3 години, в один і той же час, розподіляючи раціон харчування таким чином: сніданок – 25%, обід – 35%, полуденок – 15%, вечеря – 25%. У шкільному віці доцільно чотириразове харчування, через кожні 4 години з рівномірним розподілом добового раціону: сніданок – 25%, другий сніданок – 20%, обід – 35%, вечеря – 20%. Постарайтеся відмовитися від перекусу і привчити дитину є тільки за столом.

д) адекватна технологічна і кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх високі смакові якості і збереження вихідної харчової цінності;

е) облік індивідуальних особливостей дітей (в т.ч. непереносимість ними окремих продуктів і страв);

ж) забезпечення санітарно-гігієнічної безпеки харчування.

Що не можна використовувати в харчуванні дітей:

1. Субпродукти, крім печінки, язика, серця; кров’яні, ліверні, сирокопчені ковбаси.
2. Смажені у фритюрі харчові продукти та кулінарні вироби, чіпси.
3. Сирки, згущене молоко, кондитерські вироби з кремом з використанням рослинних жирів.
4. Страви на основі харчових концентратів швидкого приготування (супи, вермішель, каші).
5. Оцет, гірчиця, хрін, перець гострий та інші гострі приправи, продукти, що містять перець, гострі соуси, кетчупи, майонез і майонезні соуси.
6. Мариновані овочі і фрукти.
7. Кава натуральна і газовані напої.
8. Харчові продукти, що містять в своєму складі велику кількість харчових добавок (інформація вказується виробником на споживчому пакуванні).

6. Фізична активність

Все фахівці стверджують, що рівень розвитку мислення залежить від рухової активності дитини. Рух для дітей – це основний спосіб пізнання. Розумовий розвиток малюка відбувається паралельно з фізичним і сенсорним, а поліпшення координації – є ні що інше як спосіб адаптації до навколишнього світу.

Фізична активність для самих маленьких – це, перш за все масаж і зарядка, які спрямовані на загальне зміцнення м’язів . Діти і молоді люди у віці 5 – 17 років повинні займатися щодня фізичною активністю від помірної до високої інтенсивності, в цілому, не менше 60 хвилин. Але при виборі інтенсивності та регулярності спортивних занять важливо спостерігати за самопочуттям дитини і не перевантажувати її.

Недостатня фізична активність вважається четвертим з найважливіших факторів ризику, які є причинами смерті в усьому світі. У багатьох країнах світу зростає фізична інертність, що призводить до розвитку таких захворювань, як гіпертонія, ожиріння, захворювання опорно-рухового апарату і погіршення здоров’я населення в цілому.