Щорічно більше 400 000 дітей і підлітків у віці до 20 років хворіють на рак в усьому світі. Показник виживання залежить від регіону: 80% виживання в більшості країн з високим рівнем доходів і всього 20% в країнах з низьким і середнім рівнем доходів.
У м. Харкові в 2020 році на диспансерному обліку перебувало 12 дітей з гемобластозами, з них з гострим лімфобластним лейкозом – 7 (в 2019 р. – 3), з гострим мієлобластним лейкозом – 3 (в 2019 р – 1), з лімфомою – 1 (в 2019 г. – 2), з лімфомою Ходжкіна – 1 (в 2019 г. – 1) і з апластичною анемією – 0 (в 2019 г. – 1).
Пухлини у дітей здебільшого виникають в результаті порушень ембріогенезу, внутрішньоклітинного поділу або процесу розвитку і диференціації зародкового сегмента. Це підтверджується спостереженнями, що вказують, що більшість пухлин клінічно проявляється в ранньому віці – від народження до 5 років. Нерідко пухлини поєднуються з вадами розвитку інших органів.
Особливістю пухлин в дитячому віці є перевага доброякісних над злоякісними, їх співвідношення приблизно дорівнює 9:1. Злоякісні пухлини у дітей зазвичай мезодермального походження, тоді як у дорослих – епітеліального. У зв’язку з цим у дітей частіше зустрічаються саркоми і надзвичайно рідко рак.
Серед онкозахворювань у дітей перше місце займають лейкози і лімфоми (від 31% до 45%), на другому місці – злоякісні новоутворення головного мозку (17% -19%), на третьому – пухлини м’яких тканин (14% -15%).
Основні форми злоякісних пухлин у дітей і характерні для них симптоми:
- Лейкоз представлений головним чином гострим лімфобластним лейкозом, який становить 33% від загального числа пухлинних захворювань у дітей. Більшість ознак і симптомів лейкозів у дітей розвивається в результаті зниження кількості нормальних клітин крові через заміщення нормального кісткового мозку лейкозними (пухлинними) клітинами. Перші ознаки – підвищена стомлюваність, блідість шкіри. У дитини з лейкозом легко виникають носові кровотечі, а також підвищена кровоточивості при дрібних порізах і ударах. З’являються болі в кістках, в суглобах. Лейкоз часто викликає збільшення печінки і селезінки, і це може привести до збільшення живота; збільшуються в розмірах лімфатичні вузли, які можна помітити на шиї, в паху, під пахвами, над ключицею, вражається вилочкова залоза, яка може здавлювати трахею, приводячи до кашлю, задишки і навіть до задухи. З’являється головний біль, слабкість, блювота, порушення зору та балансу при ходьбі.
- Пухлини головного і спинного мозку займають друге місце по частоті і розвиваються переважно в мозочку і стовбурі головного мозку. Спочатку хвороба проявляється ознаками загального пухлинного симптомокомплекса, а при подальшому розвитку захворювання приєднуються такі ознаки, як головний біль, що виникає найчастіше вранці і посилюється при нахилі голови, кашлі. У зовсім маленьких дітей симптоми захворювання проявляються занепокоєнням, малюк починає плакати, хапатися за голову, терти обличчя. Дуже частим симптомом є безпричинна блювота, яка так само, як і головний біль, трапляється зазвичай вранці. Можливі зміни зору, розлади ходи (у дітей старшого віку може раптом «зіпсуватися» почерк – внаслідок порушення координації), можуть з’явитися судоми.
- Пухлини м’яких тканин починають рости уздовж конкретної анатомічної структури, наприклад по ходу м’язових оболонок, зв’язок або кровоносних судин. Найбільш часті злоякісні пухлини м’яких тканин у дітей – це рабдоміосаркома (57%), саркома Юінга (10%), синовіальна саркома (8%), злоякісна периферична шванома (4%), фіброматоз 2%, недиференційована саркома 2% та ін. Ознаки захворювання при м’якотканинних саркомах залежать від місця розташування і поширеності пухлини і тому можуть бути дуже різноманітними. Зазвичай пухлини, розташовані поверхнево викликають набряк, який збільшується і викликає біль. Нерідко обидва симптоми помилково можна розцінити як результат травми. Але при пухлини ці симптоми відрізняються перш за все тим, що ведуть до порушення функції ураженого органу – наприклад, до обмеження рухливості кінцівки.
Діагностувати наявність злоякісної пухлини у дитини на ранній стадії дуже важко. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, дитина не може чітко сформулювати свої скарги, з іншого – свою роль відіграє своєрідний перебіг онкозахворювань на ранніх стадіях.
У сучасній медицині для діагностики онкологічних захворювань у дітей використовують всі доступні методи скринінгу та діагностики, такі як: аналізи крові, сечі, онкомаркери; рентгенологічні методи дослідження; ультразвукові дослідження; комп’ютерна томографія; магнітно-резонансна томографія; пункція кісткового мозку; біопсія пухлинної тканини.
За останні десятиліття було досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повного виліковування. За деякими винятками пухлини у дітей добре відповідають на хіміотерапію. Це пов’язано з їх схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на швидкорослі ракові клітини. Дитячий організм в цілому краще відновлюється після високих доз хіміотерапії, в порівнянні з дорослим.
Для профілактики раку у дітей, необхідно приділяти увагу таким аспектам:
- виявлення у дитини генетичної схильності до деяких видів злоякісних пухлин, які передаються у спадок;
- антенатальна охорона плода, що має на меті усунення різних факторів ризику на організм вагітної жінки і плоду;
- своєчасне видалення доброякісних пухлин (невусів, нейрофібром, тератом), які можуть стати фоном для розвитку раку.
У м.Харкові спеціалізована медична допомога дітям і підліткам з онкогематологічною патологією надається в гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» ХМР, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 (к.т. 725-18-90) та в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою: м.Харків, вул. Клочківська, 337-а (к.т. 725-10-80).